Вопросы:

Ответы:

Согласно Закона «О предпринимательстве» и Закона «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей» от 12.05.2003, а именно Ст. 8 «Государственная регистрация предпринимательства», местонахождением субъекта предпринимательской деятельности (юридического лица) на момент государственной регистрации может быть местонахождение (местожительство) одного из основателей или местонахождение по другому адресу, который подтверждает договор аренды, или другой соответствующий договор.

Согласно ч. 5 Ст. 25 ЗУ «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц предпринимателей» срок государственной регистрации юридического лица не должен превышать 3-х рабочих дней со дня предоставления всех документов. Срок государственной регистрации физического лица согласно ч. 3 Ст. 43 ЗУ не должен превышать 2-х рабочих дней.

Согласно Ст. 10 ЗУ «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц предпринимателей» регистрационный сбор за регистрацию юридического лица составляет 10 необлагаемых минимумов доходов граждан, что составляет на сегодняшний день 170 гривен, за регистрацию физического лица – 2 необлагаемых минимумов доходов граждан – 34 гривны. За проведение государственной регистрации, изменений в учредительных документах юридического лица, государственной регистрации изменений имени или место проживания физического лица, регистрационный сбор составляет 30% регистрационного сбора, что, соответственно, 51 гривна и11 гривен 35 копеек. За замену свидетельства в связи с его утерей или повреждением взимается регистрационный сбор в размере одного необлагаемого минимума доходов граждан – 17 гривен.

Согласно Ст. 23 ЗУ «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц предпринимателей» учредители имеют право зарезервировать название будущего юридического лица сроком на 2 месяца, а для открытых акционерных обществ на 9 месяцев. На сегодняшний день это связано с запретом существования в едином государственном реестре предприятий и организаций Украины юридических лиц с одинаковым названием, что встречалось до вступления в силу нового Закона. Резервирование - это лишь право и не обязывает это делать. Учредители могут регистрировать юридическое лицо на свой страх и риск. Но тут есть один момент. В случае, если в едином государственном реестре предприятий и организаций Украины уже окажется юр. лицо с таким названием, то последует отказ о государственной регистрации юридического лица без возврата регистрационного сбора, то есть 170-ти гривен. Плата за резервирование названия составляет 34 гривны.

Ст. 27. «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц предпринимателей» предусматривает основания для отказа в проведении государственной регистрации, которыми являются: • несоответствие информации, которая указана в регистрационной карточке, информации, изложенной в документах, предоставленных для государственной регистрации; • несоответствие учредительных документов требованиям, предусмотренных законодательством Украины; • нарушение порядка создания юр. лица, предусмотренного Законом, то есть: - наличие ограничений на занятие соответствующих должностей, установленных законом лицами, которые занимают руководящие посты юридического лица; - несоответствие информации об учредителях юридического лица информации, которая содержится в едином государственном реестре; - существование в едином государственном реестре юридического лица с таким же названием; - использование в названии полного или сокращенного наименования органа государственной власти или органа местного самоуправления. Согласно Ст. 44 основаниями для отказа в проведении государственной регистрации физического лица – предпринимателя есть: • несоответствие информации, которая указана в регистрационной карточке информации, изложенной в документах предоставленных для государственной регистрации; • наличие ограничений на осуществление предпринимательской деятельности, установленных Законом; • наличие записи в едином государственном реестре про то, что физическое лицо уже зарегистрировано как предприниматель.

Согласно Ст. 4 Инструкции «О порядке учета плательщиков налогов» юридические лица должны встать на учет в налоговой инспекции по местонахождению в 20-ти дневный срок с момента получений свидетельства о государственной регистрации. В случае регистрации изменений, не связанных с изменениями в организационно-правовой форме, форме собственности, юридическое лицо должно встать на учет в течении 10 дней. Для физических лиц - предпринимателей срок постановки на учет составляет 5 дней с момента получений свидетельства о государственной регистрации.

Согласно Ст. 11 Закона Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» срок рассмотрения заявления о выдаче лицензии составляет 10 рабочих дней с момента его подачи.

Согласно Ст.10 Закона Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» заявление без рассмотрения остается, если: • заявление подано (подписано) лицом, которое не имеет на это полномочий; • документы оформлены с нарушениями требований этой статьи.

Согласно Ст. 11 Закона Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» субъект предпринимательской деятельности имеет право повторно подавать заявление о выдаче лицензии не раньше, чем через три месяца с даты принятия решения об отказе о выдаче лицензии.

Согласно Ст. 11 Закона Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» причинами об отказе о выдаче лицензии являются: • недостоверность данных в документах, поданных заявителем для получения лицензии; • несоответствие заявителя лицензионным условиям, установленным для вида хозяйственной деятельности, указанного в заявление о выдаче лицензии.

Согласно Ст.11 Закона Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» уведомление о принятии решения о выдаче лицензии или об отказе о выдаче лицензии отправляется заявителю в письменной форме на протяжении трех рабочих дней с даты принятия соответственного решения.

Частью четвертой Ст. 58 Хозяйственного кодекса Украины и частью первой Ст. 42 Закона Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей» отмечается, что граждане, которые намерены осуществлять предпринимательскую деятельность без создания юридического лица, подают регистрационную карточку установленного образца, которая в тоже время является заявлением о государственной регистрации, копию справки о присвоении идентификационного номера гражданина - налогоплательщика и других обязательных платежей и документ, который удостоверяет внесение платы за государственную регистрацию. Согласно части второй Ст. 1 Закона Украины «О государственном реестре физических лиц - налогоплательщиков и других обязательных платежей» для лиц, которые из-за своих религиозных убеждений отказываются от получения идентификационного номера и официально сообщают об этом в соответствующие государственные органы, сохраняются раньше установленные формы учета налогоплательщиков и других обязательных платежей. В паспортах указанных лиц делается отметка о наличии в них права осуществлять любые платежи без идентификационного номера. Действующим законодательством гражданам из-за своих религиозных или других убеждений предоставлено право осуществлять любые платежи без идентификационного номера физического лица - налогоплательщика и других обязательных платежей, однако не установлены особенности и отдельный порядок государственной регистрации физических лиц без предоставления государственному регистратору копии справки о включении заявителя в Государственный реестр физических лиц - налогоплательщиков. Кроме того, Ст. 9, 17, 21, 22, 42 Закона Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей» предполагается наличие информации об идентификационном номере физического лица - налогоплательщика и других обязательных платежей. Программное обеспечение ведения Единого государственного реестра разработано с учетом требований указанных статей, государственный регистратор не может осуществлять регистрационные действия без включения идентификационного номера физического лица -предпринимателя. На сегодняшний день существуют неодиночные случаи, когда по решению суда в паспортах граждан, которые отказываются от присвоения идентификационного номера, органами налоговой службы вносится отметка, что этот гражданин имеет право осуществлять любые платежи без идентификационного номера. В связи с этим возникает ситуация, когда государственный регистратор не может выполнить решения суда и провести соответствующие регистрационные действия без идентификационного номера физического лица-предпринимателя (письмо Госпредпринимательства от 01.11.0 № 7595 «О государственной регистрацию физических лиц - предпринимателей, которые отказываются от идентификационных номеров»). В Ст. 35 Конституции Украины указано, что граждане не могут иметь никаких привилегий по признаку религиозных убеждений и никто не может быть освобожден от своих обязанностей перед государством или отказаться от выполнения законов по мотивам религиозных убеждений. Таким образом, физическое лицо должно определиться: или заниматься предпринимательской деятельностью или отказаться от идентификационного номера из-за своих религиозных убеждений.

Согласно Постановлению Кабинета Министров №35 от 16.01.2003 года гражданин Украины может быть прописан по адресу за постоянным местожительством, в жилом доме, который принадлежит ему на правах собственности или по договору найма или аренды данного помещения.

Согласно Постановлению Кабинета Министров Украины от 7 сентября 1998 г. N 1388 «Об утверждении Правил государственной регистрации и учета автомобилей, автобусов, а также самоходных машин, сконструированных на шасси автомобилей, мотоциклов всех типов, марок и моделей, прицепов, полуприцепов и мотоколясок» транспортные средства, которые принадлежат физическим лицам, регистрируются по месту их постоянного или временного проживания. При возникновении обстоятельств, которые препятствуют регистрации такого транспортного средства по месту проживания владельца, в порядке исключения, с разрешения руководителя подраздела ГАИ, возможная их регистрация по месту проживания родственников по их письменному согласию.

Если Вы выписались со старого местожительства, то оформить операцию купли-продажи по этому местожительству нельзя.

Нет. Для получения загранпаспорта необходимо подать такие документы: • паспорт гражданина Украины с обязательной пометкой о регистрации; • идентификационный код и его копия; • для мужчины до 25 лет военный билет (если не был на службе в армии, то справка с военкомата). • если необходимо внести данные о детях: - свидетельство о рождении ребенка и его ксерокопия; - если возраст ребенка 5 лет и старше, 2 цветные фотографии (3,5х4,5).

Временная регистрация граждан Украины оформляется на период обучения (проживание в общежитии), нахождения в другом городе по работе (командировка), нахождения иностранных граждан на территории Украины.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону Укаїни «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії встановлюються громадянам України: Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями “За відвагу”, чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена “За службу Родине в Вооруженных Силах СССР”, особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “народний". Відповідно до ст.2 Закону Укаїни для призначення пенсій за особливі заслуги особам, зазначеним у пунктах 1, 3-5 статті 1 цього Закону, створюється Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України, Положення про яку та її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України. Стаття 4 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачає пенсії за особливі заслуги громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону. Згідно ст.5 вищезазначеного закону пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність: від 35 до 40 відсотків — особам, зазначеним у пункті 1 статті 1 цього Закону.

Згідно статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Порядок володіння та користування спільним майном може встановлюватися в договорі між співвласниками (договір конкретного користування). Чинним законодавством України не передбачено обов'язкову форму таких договорів, а отже, вони можуть укладатися в усній, письмовій формах; письмові договори також можуть бути посвідчені нотаріально. Важливо зазначити, що нотаріально посвідчений договір є обов'язковим для особи, яка згодом придбає (має намір придбати) частку у праві загальної власності на це майно. Слід зазначити, що кожний із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної сумісної власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Співвласник двокімнатної квартири має право розпоряджатися своєю часткою квартири на власний розсуд. óн має право дарувати, заповідати свою частину квартири. Лише при продажу частки квартири він повинен повідомити співвласника. Також співвласники квартири можуть здійснити поділ квартири. Договір про поділ квартири за згодою сторін укладається у нотаріуса. Якщо ж виникають спори дане питання вирішується у судовому порядку. Стосовно поділу квартири. óдповідно до ст. 104 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору, спір може бути вирішено у судовому порядку. Під час користування і володіння часткою в спільній власності виникають питання окремого користування та розпорядження нею (часткою). Ст. 355 ч. 3 ЦК України передбачає, що співвласник має право на надання йому в окреме володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка йому визначена у праві спільної часткової власності. Якщо таку частку неможливо відокремити або надати йому можливість користуватися нею автономно, то він має право вимагати від інших співвласників матеріальної компенсації. Співвласник в межах закону і договору може в повному обсязі розпоряджатися своєю часткою у праві спільної власності.

Один співвласник не може продати квартиру без згоди іншого співвласника, так як даний договір посвідчується нотаріально, а при посвідченні нотаріус вимагає правовстановлюючі документи, де вказана приналежність квартири саме даній особі.

óдповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Стаття 362 ЦК України визначає, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається. У разі, якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільної власності сторонній особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності про свій намір продати свою частку. Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні може бути свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця згідно із статтею 84 Закону України «Про нотаріат» або заяви учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається. Якщо продавець проігнорував переважне право на купівлю частини в спільній власності інших співвласників, то співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Водночас він як позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. У таких випадках позовна давність становить один рік. При даруванні, міні, довічному утриманні інші співвласники не мають переважного права на придбання відчужуваної частки.

Заповіт можна оскаржити у судовому порядку, в такому разі: Стаття 1257 ЦК України. Недійсність заповіту 1. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. 2. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. 3. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. 4. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах. Що ж до договору дарування, то договір можна визнати недійсним лише за оскарженням його в судовому порядку однією із сторін договору.

óдповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договори про виділення частки в натурі із майна (поділ), що підлягає реєстрації, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що стверджують право власності на таке майно. Крім того, нотаріусу подається витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно. Укладення договору про виділення частки в натурі (поділ) припиняє спільну часткову власність. Договір про виділення частки в натурі (поділ) підлягає державній реєстрації в органах бюро технічної інвентаризації, про що зазначається в посвідчувальному написі. Якщо виділення частки в натурі не допускається згідно із законом чи є неможливим (річ неподільна, або втрачається її цільове призначення), співвласник, який бажає виділення, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Така компенсація може бути надана лише за згодою співвласника. Спори між учасниками спільної часткової власності щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділення частки спільного майна в натурі (поділ) вирішуються в судовому порядку. У вашому випадку за рішенням суду можуть виділити у приватну власність ? квартири, а саме жилу кімнату, визначену на план-схемі; кухню, туалет, ванну й коридор залишити в спільному користуванні сторін, зобов’язати відповідача і третіх осіб не чинити позивачу перешкод у користуванні квартирою та місцями загального користування.

Укласти з співвласником договір купівлі-продажу або договір міни і посвідчити нотаріально. Ст. 715 ЦК України Договір міни За договором міни кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Стаття 205 Сімейного кодексу України. Визначення розміру аліментів на батьків 1. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. 2. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

óдповідь надана на конкретному прикладі. Для початку зазначимо, що дане питання врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 502. óдтак, для зміни цільового призначення земельної ділянки Вам необхідно вчинити наступні дії: 1. Подача документів в Ходосіївську сільську раду. Для того, щоб змінити цільове призначення земель Вам необхідно подати заяву (клопотання) до Ходосіївської сільської ради з проханням провести зміну земель з сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови. До заяви (клопотання) Вам необхідно додати: а) копію державного акта на право власності на земельну ділянку; б) копію паспорта власника земельної ділянки, тобто – копію Вашого паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання); в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів (у разі наявності ) на використання земельної ділянки; г) також в заяві Вам потрібно обґрунтувати необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру. Після подання вище вказаної заяви Ходосіївська сільська рада розглядає заяву (клопотання) в місячний термін, і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: 1) складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина; 2) перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка. 2. Складання та узгодження проекту земельної ділянки. Після отримання дозволу на підготовку проекту відведення земельної ділянки, на Ваше замовлення складається проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, державною або іншою землевпорядною організацією. (Ми рекомендуємо Вам звернутися до землевпорядної організації – КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТР ТОЧНОЇ ОЦІНКИ, Єременко Андрій Валерійович, 04077, Україна, вул. Новозабарська, 2/6, оф. 223 тел. 8 (044) 501 90 88, моб. 8 (050) 331 46 61 Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки визначаються договором, укладеним Вами з виконавцем робіт. Проект відведення Вашої земельної ділянки Вам необхідно узгодити або переузгодити з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно- епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також Ваш проект підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої Ви подаєте проектні матеріали до Ходосіївської сільської ради, для прийняття рішення. 3. Прийняття рішення Після погодження проекту Ходосіївська сільська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту. Про результати свого рішення Ходосіївська сільська рада протягом 15 днів письмово повідомляє власника власника земельної ділянки, тобто Вас. Рішення Ходосіївської сільської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення власнику земельної ділянки, тобто Вам, державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням. У разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового призначення Вашої земельної ділянки Ходосіївська сільська рада протягом 15 днів письмово повідомляє про це власника земельної ділянки з обгрунтуванням причини відмови. 4. Оскарження результатів рішення. Якщо ви не погоджуєтесь з рішенням Ходосіївської сільської ради про відмову у зміні цільового призначення земельної ділянки, ви можете вирішити спір у судовому порядку.

Відповідь надана на конкретному прикладі. Для отримання дозволу на підєднання до електромережі, водопроводу, газу: Вам обов’язково необхідно змінити цільове призначення земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови. Отримання вищезазначеного дозволу буде можливо виключно після того, коли ви зміните цільове призначення земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови. Після оформлення всіх документів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки Вам необхідно звернутися до Ходосіївської сільської ради з заявою про отримання дозволу на підєднання до електромережі, водопроводу, газу. Ходосіївська сільська рада розглядає заяву (клопотання) і в місячний термін повідомляє про згоду чи відмову у надані дозволу на проведення електроенергії, водопроводу, газу. Якщо Ходосіївська сільська рада дає дозвіл на підєднання до електромережі, водопроводу, газу, вона також надає перелік органів до яких Вам потрібно звертатися в подальшому. Координати Ходосіївської сільської ради. Ходосіївська сільська рада Адреса: 08173, с. Ходосіївка, вул. П. Мирного, буд. 2 Тел.: 8 (298) 96420 Якщо Ходосіївської сільської ради Вам відмовила у отримані дозволу на підєднання до електромережі, водопроводу, газу, ви можете вирішити спір у судовому порядку, та захистити свої законні права та інтереси.

Патентним повіреним може бути: - громадянин України, - постійно проживає в Україні; - має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності; - має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності; - склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного. Не можуть бути патентними повіреними працівники Держпатенту та установ, що належать до сфери його управління, а також особи, яким це заборонено відповідно до законодавства. Держпатент веде Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)*. Патентному повіреному, внесеному до Державного реєстру, присвоюється реєстраційний номер. Особи, не зареєстровані в Державному реєстрі, не можуть іменувати себе патентними повіреними.

Згідно п. 2 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування», секретар ради не має право займати інші посади, а голова первинної партійної організація – це є посада, яка визначається Статутом партії. Відповідь: секретар Ради міста районного підпорядкування не може одночасно бути головою первинної партійної організації.

Згідно ст. 25 ЗУ «Про державну службу» ця посада не входить до категорій державних службовців, проте Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» секретар Ради міста районного значення підпадає під 5 категорію, а згідно п. 4 перехідних положень того ж закону, особі, яка переходить на державну службу рівнозначної категорії або нижче, то їй присвоюєтся такий же ранг який вона мала на слжужбі органах місцевого самоврядування.

Ст. 6 Закону України «Про політичні партії» встановлює перелік посад щодо яких встановлено заборону на участь у будь-яких партіях: судді, працівники органів прокуратури, працівники органів внутрішніх справ, співробітники СБУ, військовослужбовці, працівники Державної податкової служби. Щодо інших посад не встановлено заборони. Тобто державний службовець має право бути членом політичної партії.

Якщо Ви маєте постійне місце проживання за кордоном не меньше року, і при умові що Ви взятф на облік в консульській установі, то Ви можете ввезти автомобіль на митну територію України строком до 1 року для власних потреб зареєструвавшись на митниці без права продажу та передачі у користування іншим особам, а після проходження 2 місяців зареєструвати в органах ДАІ, а потім через рік продовжити термін ще на 1 рік.

При сплаті митних платежів треба буде сплатити 25% від вартості автомобіля, акцизний збір (ставки встановлені в законі) в залежності від об’єму двигуна та року випуску автомобіля. Чим старший автомобіль, тим дорожче. Після цього на загальну сума нараховується податок на додану вартість - 20%. Наприклад вартість авто 1000 євро, з об’ємом 1,600 см.куб. 2004 року при ввозі в Україну треба сплатити 250 євро+960 євро акцизного збору+13 євро на митниці+приблизно 15 євро в ДАІ. На фізичну особу резидента України ці вимоги не поширюються на: 1) громадян-нерезидентів - іноземці, громадяни України, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; 2) на осіб, які мають постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).